Епітафії

Ми так багато не встигаємо сказати покійним за життя. Епітафії – це можливість увіковічнити на камені слова любові, пам’яті та скорботи рідним і близьким.

Поминальні вірші

1. Ти пішов із життя дуже рано,
Нашу біль не висловлять слова.
Спи рідненький, Ти наша біль і рана,
Пам’ять про Тебе завжди жива.

4. Підкралась люта смерть,
Забрала із собою.
Так сумно нам без Тебе,
В думках завжди з Тобою…

7. Спи спокійно, рідна мамо,
Гірко нам без Тебе.
Не прийдеш Ти вже до нас,
Тільки ми до Тебе.

10. Такої милої, святої,
Такої доброї, як Ти,
Такої щедрої, простої
Нам вже ніколи не знайти.

13. Було так добре і радісно нам жити
Коли б Ви, Мамо, разом з нами.
Ніхто в житті не зможе замінити
Хорошої та люблячої Мами.

16. Хай ангел Господній
Хранить Твою душу,
Хай Царство Небесне
Господь Тобі дасть.

19. Доки батько живий,
Доки мати жива
Не встигаєш казати
Найтепліші слова…

22. Ще жити багато
На думці було,
І може прожив би,
Та сонце зайшло…

2. Ти чому пішов, рідненький,
До землі сирої спати?
Ти чому мене залишив
Сльози проливати?

5. Ніхто Тебе, любий, врятувати не зміг,
З життя дуже рано пішов.
Зашвидко життєвий Ти шлях свій пробіг,
І спокій тепер тут знайшов…

8. Життя прожито, але як достойно…
Ти, як завжди, крокуючи вперед,
Пішов у вічність гордою ходою,
Пізнавши істини прихований секрет.

11. Життя Тобі, наш любий сину й брате,
Подарувало дуже мало літ,
А замість щастя,радості й надії,
Дало в дарунок цей граніт

14. Чекаємо, синку, ми Тебе щодня.
Що прийдеш Ти до рідного порогу.
Та не приходиш, бо сира земля
Закрила назавжди Тобі дорогу.

17. Не стримати сліз нам ніколи,
Бо важко повірити в те,
Що Ти не прийдеш вже додому.
Твій дім тепер – небо святе…

20. У тузі ми кожну хвилину
Твоє згадуємо світле ім’я,
Спи спокійно, наша люба дитино,
Нехай легкою Тобі буде земля.

23. Вогонь життя неждано згас
Печаль і смуток серце ранять.
Низький уклін Тобі від нас
І вічна світла пам’ять…

3. Ми приходимо сюди,
Щоб покласти квіти,
Дуже важко, рідна наша,
Нам без Тебе жити.

6. Мене Ви не кличте,
До вас не прийду.
До мене не йдіть,
Я вас не зову.

9. Спи спокійно, наша люба,
Взята волею судьби
Хай наш сум, безмірна туга
Не тривожать Твої сни

12. Схиляють голови сумні.
Всі Ваші діти, чоловік, онуки.
Прийміть уклін наш до землі.
І тугу вічної розлуки.

15. Була для нас неначе пташка,
Мов щебетливий соловей,
Без Тебе нам і сумно й тяжко,
І серце плаче ніч і день.

18. Любий татку наш,
Не довго жив Ти з нами.
Любов, печаль і біль в душі
Лишив Ти нам і мамі.

21. Пішла Ти, донечко, від нас
В самому розквіті життя,
І в нашій пам’яті навіки
Тобі не буде забуття.

24. Матусю рідненька, дружино єдина,
без Тебе сумує вся наша родина.
Без Тебе, кохана, нам завжди тужити,
Тебе не забудем, поки будемо жити.

Написи на тумбах і стелах

1. Ти будеш вічно жити у наших душах і серцях.

4. Світлий образ Твій у нашій пам’яті.

7. І серцю боляче, і горю немає кінця.

10. Не виміряти горя, не виплакати сліз.
Ти радість навіки з собою уніс.

13. У смерть Твою повірить неможливо.
В наших серцях Ти житимеш вічно…

16. Як багато нашого пішло з тобою,
Як багато твого залишилося з нами.

19. Немає горя більшого на світі
Коли від нас навік відходять діти.

2. Тепло Твоєї душі залишилося разом з нами.

5. Пам’ятаємо,  любимо,  сумуємо.

8. Спи спокійно, дорогий синочок.

11. З життя ти пішов миттєво,
А біль залишилась назавжди.

14. Ми щасливі, що в нашому житті був (була) Ти… Сумуємо за Тобою.

17. Ми любимо Тебе, рідненька. Ми завжди житимемо з пам’яттю про Тебе.

20. І вітер не віяв, і ліс не шумів,
Так жити хотілось, та Бог не велів.

3. Пом’яни мене Господи, коли прийдеш у Царствії своїм

6. Пробач, що не вберегли…

9. Ваш вічний сон – наш вічний сум…

12. Тому, хто був дорогим за життя,
Від тих, хто любить і сумує.

15. Стій, перехожий, не тривож мій прах.  Бо я уже вдома, а ти ще в гостях.

18. А життя все летить, забирає літа,
Ти у серці лишивсь, мов зоря золота.

21. Скорботу серця сльозами не пролити. Сирій могилі горя не зрозуміти.

Інше

1. Як шкода, що Твоє життя
Було таким коротким,
Але вічною буде пам’ять про Тебе…

4. Вічно буде за Тобою сльоза матері, сум батька, самотність брата, скорбота бабусі й дідуся.

2. Тебе вже нема, а ми не віримо. В душі у нас Ти назавжди. І біль свою від тієї втрати нам не залікувати ніколи.

5. Свята Марія, мати Божа, молись за нас, грішних, нині і в годину смерті нашої. Амінь.

3. Ти життя любив і багато чого хотів встигнути. Але занадто рано обірвалася нитка, не давши до кінця здійснити Твої мрії.

6. Де взяти стільки слів, щоб висловити тугу? Де взяти стільки сліз, щоб виплакати горе…